А люди ищут друг друга. Повсюду. Постоянно. Среди прохожих. Сталкиваясь лицом к лицу, извиняясь, улыбаясь и оглядываясь назад.
я хочу жити на Марсі))) там тихо і багато місця))) а взагалі, я хочу сказати що я згадало українську мову, лише тому що дуже скоро українці не будуть її знати, тому що від країни нічого не залишится))) і нас розтягнуть по шматкам, як м'ясо, народ не потрібен своїй батьківщині, ненавиджу це.....
"И згадаєш батькивщину лише тоді, коли її не стане" (с) ))
Як в анекдоті:
"Ну яка страна, куме, такі й теракти..."